Експериментальними дослідженнями встановлено, що на інтенсивність нагарообразования найбільш істотний вплив роблять наступні фактори: температура палива, рід палива, проникнення в розпилювач гарячих газів із циліндра двигуна, протікання кінцевої фази подачі (різкість відсічення), додаткові упорскування й підтікання палива. Усунення цих факторів досягається відповідним вибором конструктивних параметрів системи топливоподачи і якістю виготовлення розпилювачів.

У певних умовах при підвищенні температури й при контакті з повітрям у дизельному паливі можуть відбуватися окисні процеси. Так, низькою стабільністю володіють ненасичені з'єднання, які під впливом температури в присутності металу швидко окисляються й з утворенням смолистих речовин.

Також легко окисляються з утворенням смолистих речовин деякі із сірчистих з'єднань, що перебувають у паливі. Особливо велика кількість відкладень утвориться при використанні дизельного палива, що містить продукти крекінгу. У результаті досліджень відкладень смол на голках розпилювачів для різних палив залежно від температури встановлено, що з ростом температури інтенсивність відкладення смол збільшується.

Причому відкладення смол при температурах до 190° С ініціюють сірчисті з'єднання, а при більше високих температурах внаслідок крекінгу - вуглеводні. Ці фактори визначають протікання залежностей інтенсивності смолоутворення від температури для різних палив: чим більше в паливі сірчистих з'єднань (особливо меркаптанів), тим інтенсивніше розвивається процес осмоления при температурах до 190° С.

Термічна стабільність палив підвищується в результаті застосування при переробці гідроочищення, оскільки при цьому всі неграничні з'єднання до граничних, а сірчисті з'єднання віддаляються. Бензини, що містять продукти термічного й каталітичного крекінгу, мають гіршу термічну стабільність, при їхньому використанні надійність розпилювачів знижується в порівнянні з надійністю роботи розпилювачів на дизельному паливі.