У більшості дизелів інтенсивність розпилювачів зростає, якщо температура зовнішнього торця розпилювача перевищує 180-210° С, температурний режим розпилювача повинен бути забезпечений спеціальними конструктивними заходами.

Для найбільш форсованих дизелів застосовують охолоджувані розпилювачі. У роботі наведені результати дослідження впливу різних металів на процес утворення лакових відкладень при подачі на пластини палива з температурою 210° С. Відповідно до порядку убування інтенсивності нагарообразования досліджувані матеріали розташовуються в наступній послідовності: ШХ15, 25Х5МА, ХВГ.

При нагріванні пластин у паливі тієї ж температури інтенсивність різко впала. Дійсно, без доступу повітря утворення лаку на поверхні металу відбувається тільки за рахунок кисневмісних з'єднань у паливі й розчиненого в ньому повітря. Таким чином, проблема зменшення розпилювачів є комплексною.

Вона може бути успішно дозволена в кожному окремому випадку тільки при проведенні спільних заходів, спрямованих на вдосконалювання процесу топливоподачи й на забезпечення необхідного температурного режиму розпилювача залежно від застосовуваних матеріалів і використовуваних палив. Фізико-хімічна природа коксування розпилювача ще не розкрита, хоча існують різні точки зору.

Проникнення газів у порожнину розпилювача супроводжується нагріванням, розкладанням палива й відкладенням продуктів крекінгу на стінках. Ця гіпотеза була перевірена на прозорій моделі розпилювача. Однак вона не повністю розшифровує механізм коксування розпилювача й пояснює його прискорений характер лише після певного критичного моменту.

З досвідів відомо, що коксування завжди супроводжується зависанням голки, а іноді і її "залипанием", тому можливо наступний механізм коксування розпилювача залежно від температурного режиму його роботи, умов охолодження, роду палива, конструктивних параметрів, а також умов монтажу розпилювача у форсунці й форсунки в головці циліндрів.